Твір

Лист-сповідь Чіпки" Чіпка — це я,головний герой роману,”Хіба ревуть воли,як ясла повні”. Життя у злиднях, зневажливе ставлення до мене сільських дітей, невідступне прізвисько «виродок» мали згубний вплив на формування мого характеру. Ще змалку у мене в душі з'явилася ненависть до людей, яка потім зруйнувала моє життя. Але разом з цим зароджувались і щирість, чесність, доброта, розвитку яких сприяли лагідні казки і розповіді люблячої бабусі Оришки. Тому, багато розмірковуючи над стосунками між людьми, я завжди казав: «Я, бабусю, добрий... Я злого не робитиму... Я буду добрий, бабусю...». Із мене вийшов щирий, чесний, відвертий і працьовитий парубок — борець за правду. Але чітко виявляється і слабкість мого характеру , бо коли в мене незаконно відібрали землю, я зламався, втратив віру в справедливість, вирішив, що нема в житті щастя. Став пропивати все, що заробив власною працею, завів собі друзів-розбишак. Та ось незабаром добре в Моїй натурі змогло взяти гору, перемогти, і я, помирившись із матір'ю і одружившись із коханою дівчиною, починаю нове життя, завдяки своїй працьовитості стаю заможним чоловіком. Радіючи за мене, мати ніби помолодшала, але щастя тривало недовго. Не витримавши другої кривди, яку заподіяли пани після виборів у земство, Я під впливом «лихого товариства» повертаюся до розбійного життя, і тепер уже назавжди.. Не витримавши такої «боротьби за правду», моя дружина повісилась, а стара мати мусила викрити владі свою дитину. У такому трагічному житті винен не тільки суспільний лад, який зробив мене жорстокою, злою людиною, а й я сам. Я вважаю що я сам винен у тому, що не зумів скористатися добрими порадами і став на лихий шлях, перетворившись на злодія. Взагалі, в мойому образі,тобто(Чіпки)Панас Мирний показав, як важко знайти справжні шляхи для боротьби з гнобителями і кривдниками, як часто ці пошуки призводять до знівечення людського характеру, спустошення душі.